ЛЕКЦІЯ    ДЛЯ   БАТЬКІВ

ТЕМА: « Батьки і діти: конфлікт чи взаєморозуміння. Помилки у ви­хованні дітей як одна із причин появи важковиховуваних учнів.» 

МЕТА: познайомити батьків з типовими конфліктами серед учнів у школі та з методами оптимізації взаєморозуміння під час спілкування та взаємодії.

« Усі труднощі виховання випливають з того, що батьки, не тільки не позбавляючись своїх недоліків, а навіть не визначаючи їх у собі, хочуть, щоб цих недоліків не було в дітей. У цьому всі труднощі й усі конфлікти з дітьми».

                                           Л. Толстой 

Наше життя потребує особистості, здатної не розгубитися в сучасному світі. Підготувати дитину до життя — головна мета педагогічної системи. Важливу роль в цьому відіграє спілкування дитини з батьками, учителями, однолітками. У старшому підлітковому віці у фізичній і психічній сферах життя відбуваються значні зміни, що відбиваються як на поведінці, так і у спілкуванні. Для того, щоб навчитися впливати на поведінку дітей і уникати конфліктів у цей період розвитку, необхідно зрозуміти особливості розумово-психічного розвитку школярів старшого підліткового віку.

Однією з рис підлітка є критичність. Підлітки не завжди сприймають на віру пояснення вчителя та батьків. Вони намагаються знайти докази, які заперечують те, що їм говорять. Підлітки переживають помилки діяльності, але не завжди можуть самокритично оцінювати свої судження.

Підліток набагато свідоміше ставиться до своїх вчинків, він схильний до самоаналізу, хоч і не завжди здатен розібратися в самому собі. Саме в такому стані старшому підліткові потрібна розумна і тактовна порада старших.

Підлітковий вік — період формування моральних почуттів. Норми поведінки стають ефективним керівництвом до дії. Проте, в поведінці підлітків не завжди поєднуються слова, почуття та справи. Старший підлітковий вік часто позначений бурхливим перебігом емоцій, раптовими змінами емоційних станів, переживань, настроїв, переходами від піднесеності до нестриманості, галасливості, від надмірної рухливості, до спокою, байдужості. Раптові зміни настрою підлітків можуть спричинити погана оцінка, розчарування у другові, неуважність дорослих до їхніх інтересів і почуттів, нетактовний спосіб втручання в їхнє емоційне життя.

На тлі зростання самокритичності у старших підлітків появляється і починає відігравати все більшу роль прагнення до самовдосконалення, тобто прагнення свідомо впливати на себе, формувати позитивні риси й перетворювати негативні. Цей процес потребує постійного спрямовування з боку дорослих. Якщо залишити його некерованим, то підлітки часто припускатимуться серйозних помилок.

Психологи стверджують, що у старшому підлітковому віці помітне місце в загальному процесі розвитку дитини належить формуванню характеру. Це насамперед прагнення до дорослості, самостійності, певної незалежності, а звідси — хворобливе самолюбство і вразливість, гостра реакція на спроби дорослих недооцінити їхні права та інтереси, заперечення авторитету вчителів та батьків, ігнорування вимог, певна неврівноваженість характеру, зміни настрою та форм поведінки. Виходячи з вище сказаного, психологи радять батькам :

1. Спілкуйтеся з дітьми не менше як 3-4 години на добу.

2. Не підвищуйте голос, це дасть змогу переконатися, що вони й без крику чують усе.

3. Не страхайте дітей (лише в особливих випадках), але доводьте розпочату справу до кінця, адже виховують саме дрібниці.

4. Не забувайте, що гарну людину виховують гарні люди. Якщо ви ображаєте дітей, не сподівайтеся на їхнє доброзичливе ставлення.

5. Будьте милосердним, адже виховання — це передача дітям вашого життєвого досвіду. Чим вищою буде ваша почуттєва сфера, тим глибшими будуть відчуття чужого болю чи радощів.

6. Звертайтеся по допомогу до школи, якщо є труднощі у вихованні ваших дітей.